Інклюзивність. Доступність. Безпека. Київ.

Пішохідний рух є базовою формою мобільності, доступною кожному. Проте в українських містах, зокрема й у Києві, значна частина пішохідної інфраструктури залишається недоступною для маломобільних груп населення — людей з інвалідністю, літніх осіб, вагітних жінок, батьків з дитячими візочками, а також тих, хто має тимчасові обмеження мобільності. Повномасштабна війна суттєво загострила цю проблему: станом на травень 2024 року лише в Києві близько 9,5 тисяч людей набули інвалідність унаслідок воєнних дій. У таких умовах створення безбар’єрного середовища є не просто питанням комфорту, а необхідною передумовою безпеки та рівного доступу до міського простору.

Проєкт «Інклюзивність. Доступність. Безпека. Київ» та його продовження «…2.0» дали змогу комплексно оцінити стан наземних пішохідних переходів у центральній частині міста та зафіксувати динаміку змін упродовж року.

Методи.

Перевірка доступності пішохідних переходів здійснювалася за комплексним підходом, що поєднував польові дослідження та аналіз відповідності елементів інфраструктури вимогам державних будівельних норм. Обстеження виконували відповідно до ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» та ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів». Оцінювалися ключові параметри: 

• відповідність заниження бордюру нормам (п. 6.4.3 ДБН В.2.3-5:2018) — у місцях стику тротуару з переходом він має бути врівень з покриттям або з перепадом не більше 2 см; 

• наявність і правильне розташування тактильних смуг для людей з порушеннями зору (п. 6.4.6 ДБН В.2.3-5:2018) — на відстані не більше 20 см від проїзної частини, по всій ширині переходу, з матеріалу, що контрастує з навколишньою поверхнею. 

Додатково здійснювалася перевірка наявності та відповідності нормам острівців безпеки (п. 6.4.5 ДБН В.2.3-5:2018, ДСТУ 4123:2020 та «Конструктив влаштування острівців безпеки в місті Києві», 2022) — мінімальна ширина 2 м, довжина 6 м, правильна геометрія під’їзду, а також підвищених пішохідних переходів (ДСТУ 4123:2020), що облаштовуються поблизу об’єктів з активним рухом вразливих груп пішоходів.

У межах дослідження також проводився геопросторовий аналіз зібраних даних у програмному забезпеченні QGIS з використанням плагіну Quick Map Services та картографічної основи OpenStreetMap. Для створення інфографіки й статистичних зведень таблиця атрибутів тематичної карти була оброблена у Microsoft Excel. Такий підхід дозволив комплексно оцінити технічний стан переходів, відповідність їхніх елементів чинним нормам та візуалізувати просторовий розподіл проблемних і нормативно облаштованих об’єктів.

Перший етап дослідження передбачав обстеження 959 пішохідних переходів, що у сумі становило 1 918 підходів. Аналіз проводився у центральних районах Києва, де щодня спостерігається найбільша інтенсивність пішохідного руху. Результати показали, що лише 25 % (488 підходів) відповідали стандартам доступності — мали занижений бордюр та тактильну плитку. Ще 27 % (507 підходів) були частково доступними, але потребували доопрацювання, а майже половина (48 %, або 923 підходи) не відповідала вимогам взагалі. 

Ознайомитися з мапою дослідження можна за посиланням. (формат А1, 91МБ)

Розглянемо детальніше кожен з досліджуваних районів. 

Лише 25% (160 із 648) досліджених підходів у Подільському районі відповідають критеріям доступності й інклюзивності. 

Не дивлячись на відносно вищу кількість нормативних пішохідних переходів в районі, поза вулицями з капітальними ремонтами доступність дуже точкова.

Примітно, що в радіусі кілометра від УВП Українського товариства сліпих на вул. Глибочицькій, 72 наявний лише один пішохідний перехід з тактильною плиткою.

Загалом, в проведеному дослідженні було зафіксовано, що дійсно є багато місць, де вже здійснювались спроби заниження переходів, але нові норми доступності від 2020 року вимагають виконання пішохідного переходу в один рівень з тротуаром або проїзною частиною, тобто висота має бути 0 см, а за наявністю відповідного обґрунтування – не більше 2 см.  

Більшість доступних переходів з’явилась під час капітальних ремонтів вулиць останніх років. Але навіть в таких місцях нерідко виникають питання до якості виконання ремонтних робіт та контролю за процесом.

В зоні цього дослідження було зафіксовано всього 9 острівців безпеки та 8 підвищених переходів, що вочевидь не є достатнім для центру міста жвавого мегаполісу.

Другий етап дослідження, «Інклюзивність. Доступність. Безпека. Київ 2.0», розпочався у червні 2024 року та став логічним продовженням попереднього аналізу. 

Наприкінці червня — на початку липня було проведено повторне дослідження доступності пішохідних підходів у центральній частині Києва, на вже раніше перевірених переходах в межах Голосіївського, Печерського, Шевченківського та Подільського районів. Результати показали, що загальна статистика доступності не змінилася суттєво у порівнянні з попередніми даними. Було зафіксовано переоблаштування 24 пішохідних підходів, з яких 16 припадають на Голосіївський район. Це свідчить про певний прогрес, якого проте недостатньо для суттєвих змін у загальній картині.

Роботи також було зафіксовано в межах Подільського району, зокрема на пішохідному переході з активним трафіком поблизу Поштової площі через Володимирський узвіз. Варто зазначити, що з боку виходу зі станції метро було здійснено пониження та вкладено тактильну плитку, в той час як з протилежного підходу було виконано лише пониження бордюрного каменю.

У Шевченківському та Печерському районах на підходах у раніше досліджених зонах не було відзначено змін та активних робіт.

З оновленою мапою можна ознайомитися тут. 

Увагу привернули перехрестя вулиць Лабораторної та Великої Васильківської, а також Фізкультури та Великої Васильківської. На першому перехресті роботи були завершені на п'яти з восьми підходів, на другому — три з шести підходів стали інклюзивними. Ці локальні зміни демонструють часткові покращення, але підтверджують, що процес залишається непослідовним і хаотичним. 

У липні та серпні дослідження було розширено на територію 7,8 км² у Голосіївському та Печерському районах, де було перевірено 520 пішохідних переходів (1040 підходів). Більшість з них (90,7%, або 944 підходи) розташовані в межах Печерського району. За результатами аналізу виявлено, що 74% підходів (722) в новому досліджуваному районі є недоступними, а лише 10% (102) мають тактильну плитку або відповідні сучасним нормам пониження бордюрів. Закцентовано увагу на низькій інтенсивності робіт у Печерському районі, де зафіксовано лише 3 нещодавно понижених підходи.

Ознайомитися з мапою дослідження можна за посиланням. (формат А1, 34МБ)

Також було відзначено ще одну суттєву проблему — на деяких переходах підходи ведуть безпосередньо в зливні решітки, що не лише порушує принципи інклюзивності, а й створює дискомфорт у дощову погоду. 

Окремої уваги заслуговують ситуації пониження бордюрного каменю в місцях заїздів автомобілів у двори, чи на парковки, але збереження його висоти на пішохідних підходах, що є яскравим прикладом автомобілцентризму в розвитку інфраструктури столиці. 

Стосовно дослідження аспекту безпеки руху, то у Печерському районі було виявлено 6 острівців безпеки та 5 підвищених пішохідних переходів. Однак, на низці підвищень спостерігається неправильна розмітка та проблеми з якістю стику підвищення з бордюрним каменем, що призводить до перепадів висоти більше ніж 2 см. Це обмежує їхню функціональність, адже такі переходи працюють виключно як засоби заспокоєння руху, не забезпечуючи доступність пішохідної інфраструктури. 

Підсумки.

Дослідження пішохідних переходів Києва виявило значні проблеми у сфері доступності. Лише п'ята частинаф обстежених переходів відповідає державним будівельним нормам та національним стандартам, що свідчить про серйозні бар’єри у міському середовищі для маломобільних груп населення — людей з інвалідністю, осіб похилого віку та інших вразливих категорій. Ремонтні роботи, які проводилися з метою підвищення безбар’єрності, здебільшого не гарантували належної якості та не завжди створювали середовище, придатне для щоденного користування. Найбільш проблемними залишаються ділянки, де капітальні ремонти не здійснювалися роками. Більшість доступних переходів з’явилася саме під час реконструкцій, однак навіть у цих випадках зафіксовано низку порушень — від неправильно встановлених або неякісних тактильних смуг до невідповідних стандартам занижень бордюрів.

Кількість підвищених переходів та острівців безпеки в центральних районах столиці залишається вкрай недостатньою, а частина з наявних об’єктів не відповідає чинним нормативам, що створює додаткову небезпеку для пішоходів і погіршує загальний рівень доступності. Хоча результати дослідження демонструють певний прогрес у розвитку інклюзивної інфраструктури Києва протягом останніх років і особливо у 2024 році, цей прогрес має локалізований і вибірковий характер. Відсутність комплексної загальноміської стратегії не дозволяє забезпечити системні зміни. Тому існує гостра потреба у впровадженні сталих, довгострокових заходів, які б відповідали завданням та цілям Національної стратегії створення безбар’єрного простору до 2030 року.

Виконано в рамках виробничої практики студентів кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка 

у комунальному підприємстві "Центр організації дорожнього руху"

Виконали: Семен Верхоглядов та Антон Волович

Керівники практики — Олена Дронова, Тимофій Нагорний

Консультант — Станіслав Клименко

лютий, липень-серпень 2024