Ціна втрачених дерев на Теремках: чого не враховує «відновна вартість»?

У Голосіївському районі Києва будують резервну тепломережу для Теремків-1 і Теремків-2. За повідомленням міської влади, вона має забезпечити подачу тепла в разі критичної зупинки ТЕЦ-5 для 183 житлових будинків, трьох закладів охорони здоров’я та 18 закладів освіти. Потреба в резервному теплопостачанні в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру є реальною, і применшувати її не варто.

Однак реалізація проєкту передбачає масштабне втручання в зелену зону. Згідно з висновком комісії, видаленню підлягають 662 дерева та 70 кущів, а також 1,168 га газонів і 30 м² квітників. Із них пересаджуванню підлягають лише 56 дерев та 16 кущів. Отже, навіть якщо всі заплановані пересадки відбудуться успішно, буде зрізано 606 дерев і 54 кущі, а тобто близько 91,5% зелених насаджень, які потрапили в будівельний коридор. Серед них – цінні багатовікові дуби (станом на момент публікації більшість насаджень уже видалено).

Відновну вартість зелених насаджень, запроєктованих до видалення, з урахуванням споживчих цін визначено у розмірі 20 380 433,47 грн. Місто, зі свого боку, заявляє, що після завершення робіт територію озеленять і відновлять. 

Але сплатити відновну вартість – не означає повернути доросле дерево. І далі розберемося чому.

Юридично відновна вартість – це передбачений законодавством механізм грошової оцінки зелених насаджень, які підлягають видаленню. Для її визначення застосовується затверджена методика, а відповідні кошти у випадках, передбачених законодавством, спрямовуються до місцевого бюджету. Однак відновна вартість є передусім фінансово-правовим показником. Вона не означає, що екологічні функції зрізаного дерева автоматично відтворюються після сплати відповідної суми.

20,4 млн грн компенсаційної вартості самі по собі не створюють зрілих крон, не повертають тінь, не відновлюють сформовані кореневі системи, середовище існування для птахів і комах чи здатність дерев затримувати опади саме на Теремках. Ці кошти можуть створити фінансову основу для нових висаджень та догляду за ними, але між посадкою молодого дерева і появою сформованого зеленого насадження пройдуть десятиліття

“Компенсаційний платіж є законним фінансовим механізмом, але він не є екологічним еквівалентом дорослого дерева і не доводить, що втрачений зелений фонд буде “повністю відновлено”.

Дослідження Технічного університету Мюнхена та RMIT, оприлюднене у березні 2026 року, показало: коли велике старе дерево замінюють маленьким саджанцем, втрату його екосистемних послуг можна реально компенсувати приблизно через 30 років і лише за умови, що молоде дерево виживе та нормально розвиватиметься. Дослідники встановили, що систематична заміна великих дерев малими насадженнями веде до падіння загальної площі міських лісів навіть тоді, коли місто формально здійснює компенсаційні висадки. 

Тобто після вирубки екологічна втрата виникає сьогодні, тоді як потенційна реальна компенсація, за сприятливого сценарію, з’являється через десятиліття. Увесь цей час район має менше тіні, менше листової поверхні, менше поглинання забруднень і менше здатності регулювати дощовий стік.

МАСШТАБ ВТРАТИ У ЦИФРАХ

Зрозуміти цінність кількох сотень сформованих дерев можна на прикладі Павлівського садка в Києві. У 2025 році за ініціативи Містознавства команда Експертно-консультаційного центру розвитку громад та територій географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка разом зі студентами, волонтерами та місцевими мешканцями провела польову інвентаризацію його насаджень. Загалом було обстежено 301 дерево 48 видів. 

Подібні оцінки екосистемних послуг міських лісів команда проводила також в Іллінцях, Здолбунові, Ніжині та Білій Церкві в межах проєкту "Зелена школа", що дає змогу на різних прикладах показати, як польові дані про дерева перетворюються на кількісну оцінку їхньої екологічної цінності.

Проте навіть такий набір показників не охоплює всієї цінності сформованого зеленого масиву. Дерева є середовищем існування для інших живих організмів. У кронах птахи знаходять місця для гніздування, укриття та живлення; кора, дупла, тріщини й прикоренева зона створюють мікрооселища для комах, павукоподібних, кажанів, лишайників, мохів і грибів. Листя, квіти, насіння та плоди формують кормову базу для різних видів.

Особливо важливими для міського біорізноманіття є великі та вікові дерева. З часом у них формуються дупла, нерівності кори, складна структура крони та інші мікрооселища, яких молодий саджанець ще не має. Тому висадження молодого дерева замість багатовікового дуба не означає миттєвого відновлення середовища, яке формувалося десятиліттями.

Має значення і цілісність зеленого масиву. Групи дерев утворюють пов’язане середовище, яким користуються птахи, комахи та інші організми. Масове видалення насаджень скорочує площу таких оселищ і може порушувати зв’язки між їхніми окремими частинами. Компенсаційні висадки не відновлюють одразу ані сформованої структури крон, ані кормової бази, ані різноманіття мікрооселищ.

Точний вплив запланованого видалення дерев на біорізноманіття Теремків неможливо визначити лише за їхньою кількістю. А власне після вирубки вже не можна визначити взагалі. Для цього потрібні були окремі обстеження території - оцінка стану вікових дерев та вивчення видів, які зростали на цьому зеленому масиві. Відсутність таких даних не означає відсутності самої природної цінності - вона лише залишається неврахованою під час оцінки втрат.

На Теремках зрізають 606 дерев - приблизно вдвічі більше, ніж було обстежено у Павлівському садку. Попри те, що в різних міських лісах видовий склад, вік, розміри, стан і площа крон дерев можуть суттєво відрізнятися (собливо це стосується багатовікових дубів, показники яких можуть значно перевищувати середні значення) - пропорційне зіставлення дозволяє показати можливий порядок втрати. Якби середні характеристики дерев на Теремках були подібними до Павлівського садка, 606 дерев відповідали б приблизно 34,4 мільйона гривень структурної вартості, а вартісний еквівалент лише очищення повітря ймовірно становив би близько 308 тисяч гривень щороку. Це не оцінка фактичної вартості дерев на Теремках, а орієнтир, який демонструє масштаб екосистемних послуг, що можуть бути пов’язані з кількома сотнями сформованих дерев. 

Поза цими розрахунками залишаються середовища існування птахів, комах та інших організмів, роль зеленого масиву у підтриманні міського біорізноманіття, а також його значення для мешканців. Дерева формують затінені маршрути, місця для прогулянок, відпочинку та щоденного спілкування, а з роками стають частиною звичного ландшафту й локальної пам’яті району. Такі природні, соціальні та культурні цінності неможливо звести до одного грошового показника.

Водночас важливо, що нинішній маршрут теплотраси був не єдиним можливим. Як повідомляла Голосіївська РДА та як свідчать договори за тендером, опубліковані нa майданчику Prozorro, раніше існував інший проєкт прокладання мережі, який не передбачав такого масштабного втручання в зелену зону. Однак від нього відмовилися, оскільки його реалізація потребувала б перекриття автомобільного руху. Ба більше, обіцянка «повністю озеленити» територію виглядає щонайменше дискусійною. Згідно з пунктом 11.23 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», вздовж тепломережі встановлюється охоронна зона шириною не менш як три метри з кожного боку. А пункт 11.25 прямо забороняє висаджувати дерева в межах цієї зони. Тобто повернути дерева безпосередньо на значну частину звільненої території після прокладання теплотраси буде неможливо.

Саме в цьому полягає одна з головних цілей дослідження екосистемних послуг і поширення цих методик: зробити цінність зелених насаджень видимою та вимірюваною. Щоб під час планування інфраструктурних проєктів і за наявності альтернатив міста більше не ухвалювали рішень, які передбачають знищення сформованих зелених масивів лише тому, що такий варіант є простішим, чи створює менше тимчасових незручностей. Ще є час зупинитися.