Проєкт "Озеленення зупинки" про дуже просту, але водночас системну ідею: міський транспорт починається не з транспорту, а з місця очікування. Зупинка – це повноцінний публічний простір, який може формувати певні емоції та враження. Саме з цього розуміння і з'явився проєкт озеленення зупинки громадського транспорту, реалізований ГО «Кроківня» у Києві влітку 2025 року.
Ми свідомо зосередилися на одній конкретній зупинці в умовах необхідності урахування чинних нормативів, існуючої інфраструктури, балансової належності об’єкта та типових обмежень, які має міська система. Пріоритетом проєкту було не лише формування концепції, а й перевірка практичної можливості озеленення зупинки у чинних рамках.
Озеленення зупинок громадського транспорту – це не лише про естетичну привабливість інфраструктури, а й про адаптацію міського середовища до кліматичних викликів, насамперед до зростання температури і ефекту міського теплового острова. Асфальтовані простори зупинок, що позбавлені тіні й зелені, в спекотні дні накопичують тепло, погіршують мікроклімат і створюють дискомфортні, а подекуди й небезпечні умови очікування транспорту.
Багаторічні рослини, вертикальне озеленення вловлюють дрібнодисперсні забруднення з повітря, затримують дощову воду та зменшують навантаження на дощову каналізацію. Крім кліматичного ефекту, такі рішення підтримують міське біорізноманіття, зокрема запилювачів і дрібних птахів, а також позитивно впливають на психологічне самопочуття пасажирів. Для людей, які щодня користуються громадським транспортом, це означає не лише фізичний комфорт, а й інше сприйняття самого простору очікування як більш приємного та привабливого.
У багатьох європейських містах подібні рішення вже стали частиною системної політики розвитку зеленої інфраструктури.
У Варшаві з 2020 року системно впроваджують зупинки громадського транспорту із зеленими дахами: у межах громадського бюджету міська транспортна адміністрація (ZTM) реалізовує десятки проєктів, у результаті яких лише в одній хвилі 2024 року до міського простору додалося близько 90 зупинок із седумом, обраних самими мешканцями в різних районах міста. Зелені дахи на варшавських зупинках утримують дощову воду, знижують температуру повітря в спекотні дні до 5 °C, поглинають до 7 кг CO₂ на рік з однієї зупинки, а також підтримують біорізноманіття й дбають безпеку птахів завдяки спеціальному маркуванню скління.
за метеріалами whitemad.pl
В Утрехті озеленення дахів павільйонів седумом було закладене безпосередньо в тендерні вимоги до оператора зупинок разом із критеріями енергоефективності, перероблюваності матеріалів і безпеки пасажирів, що дозволило інтегрувати зелені дахи в стандарт міської інфраструктури. Після встановлення автобусних зупинок компанії переможці контролюють обслуговування протягом наступних 15-20 років.
Станом на квітень 2019 року, Утрехт мав 316 автобусних зупинок із дахом, вкритим седумом. Проєкт нічого не коштував муніципалітету, оскільки оператор встановлює та обслуговує автобусні зупинки за рахунок доходів від реклами.
за метеріалами utrecht.nl
В Україні такі підходи поки що залишаються радше винятком, ніж усталеною практикою. Зупинки громадського транспорту традиційно розглядаються як суто технічні об’єкти, а не як повноцінні публічні простори. Саме тому реалізація озелененої зупинки в Києві є важливою не лише як окремий кейс, а як демонстрація можливості змінювати підхід до транспортної інфраструктури.
Біла Церква
В кадку висаджений виноград, що поступово заплітає зупинку, створюючи додатковий затінок
Висадка дверев та плюща, що має залпести зупинку в майбутньому. Проєкт має завдання створити зелений простір на понад як кілометровій ділянці вулиці без жодних зелених насаджень
Вінниця
Висадка дерев у кадках, що мають створити затінок на зупинці при розростанні
Висадка багаторічних рослин в кадці блія дерев, що будть приваблювати запилювачів та позитивно впливатимуть на міське біорізноманіття
Перед реалізацією цього проєкту було проведено опитування користувачів транспорту з метою оцінки вихідного стану зупинки, яку було заплановано озеленити. Результати засвідчили загалом критичне сприйняття простору очікування: 28 % респондентів оцінили стан зупинки як дуже поганий, ще 24 % - як поганий. Водночас 38 % опитаних визначили стан як задовільний, і лише 10 % - як дуже хороший. Дані опитування засвідчили наявність соціального запиту на покращення зупинки.
Найвагомішою проблемою респонденти визначили відсутність тіні та захисту від погодних умов. Друге місце за значущістю посіла відсутність освітлення (38,2 %), що безпосередньо впливає на відчуття безпеки, особливо у вечірній та нічний час. Крім того, суттєва частка опитаних вказала на бруд та відсутність регулярного прибирання (27,5 %), а також на недостатню кількість місць для сидіння (24,4 %). Сукупність виявлених проблем свідчить про комплексний характер дискомфорту, який поєднує як фізичні, так і соціально-психологічні чинники. Саме ці результати стали підґрунтям для формування проєктних рішень з озеленення та покращення зупинки як елемента публічного простору.
У межах проєкту було проведено публічний воркшоп за участі студентів та мешканців міста, під час якого буспільно сформовано візію розвитку зупинки громадського транспорту. У ході обговорень було зафіксовано сприйняття зупинки не лише як елементу транспортної інфраструктури, а як повноцінної складову міського публічного простору. Зупинка була осмислена як місце щоденного перебування людей, яке має бути інтегроване в навколишнє середовище, логічно використовуватися та виконувати не лише транзитну, а й соціальну та просторову функції.
Учасники воркшопу також наголосили, що зупинка громадського транспорту має бути пристосованою для всіх користувачів, з урахуванням принципів доступності та універсального дизайну. Зокрема, було підкреслено необхідність передбачення місць для паркування велосипедів, забезпечення належного рівня чистоти та комфорту, а також розвитку зупинки як точки обміну інформацією. Учасники відзначили потенціал використання цього простору для комунікації з громадою, зокрема, для інформування про локальні події, ініціативи та заходи місцевих спільнот.
Окремо звернули увагу і на необхідності інтеграції озеленення в простір довокола зупинки. Було підкреслено, що часто павіьйони у місті розміщені в "асфальтових полях", що загалом негативно впливає на комфорт очікування та сприйняття простору. На думку учасників, озеленення має стати невід’ємною складовою зупинки як інструмент формування більш людяного, привабливого міського середовища.
Тож в рамках проєкту було:
погоджено концепцію озеленення зупинки з міськими службами та балансоутримувачами;
підібрано асортимент багаторічних рослин з урахуванням умов міста та подальшого догляду;
реалізовано фізичне озеленення однієї зупинки громадського транспорту.
Ключовим результатом реалізації пілотного проєкту стало проведення підсумкового опитування серед користувачів озелененої зупинки громадського транспорту. За результатами опитування, у якому взяли участь 131 пасажир, 96,2% респондентів висловили підтримку ідеї поширення практики озеленення зупинок на інші локації в межах міста.
Тож проєкт підтвердив кілька принципових речей:
озеленення зупинок громадського транспорту є технічно та організаційно можливим;
такі рішення викликають позитивну реакцію з боку мешканців і користувачів транспорту;
навіть точкове втручання в елемент транспортної інфраструктури може змінювати сприйняття простору і ставати аргументом для масштабування.
Цей кейс - не фінал, а лише відправна точка. Він створює основу для розробки рекомендацій, нових реалізацій і включення концепту встановлення зелених зупинок у програми розвитку сталої міської мобільності та майбутні інвестиційні проєкти.
Партнерства
Пілотний проєкт було реалізовано у співпраці з КП «Київпастранс» та КО «Київзеленбуд» за підтримки простору "Зелений Вал" та голови ГО "Стардуб" Інги Малько.