Зелена школа.

Біла Церква

Про проєкт

Проєкт «Зелена школа», ініційований ГО «Кроківня», спрямований на розвиток екологічної культури та практичних навичок серед учнів 5–11 класів у Білій Церкві. Основна ідея полягає у переході від теоретичного вивчення проблем екології до реалізації практичних заходів із запуском компостування, висадкою клумби багаторічних рослин із встановленням будиночка для комах-запилювачів, оцінюванням екосистемних послуг зелених насаджень та формуванням бачення сталого майбутнього Білої Церкви.

Цінністю є сталість проєкту: після завершення заходів у межаї проєкту створена інфраструктура залишиться у розпорядженні школи, а напрацьовані матеріали дозволять педагогам продовжувати екологічне виховання нових поколінь учнів.

Проєкт реалізується за підтримки Управління з питань молоді та спорту та за фінансування Білоцерківської міської ради.

Спікери

Ми зібрали команду людей, які щодня працюють над тим, щоб міста ставали комфортнішими, зеленішими та людянішими.

Семен Верхоглядов

урбаніст, голова ГО "Кроківня", працює із темами міської мобільності та створення зручних громадських просторів. Цікавиться сталим розвитком громад, доступністю міста та впровадженням принципів зеленої економіки.

Антон Волович

урбаніст ГО «Кроківня», залучений до реалізації проєктів у сфері сталої мобільності та дослідження міського простору. Працює із темою електротранспорту та підтримує ідею формування зручних і доступних міст для мешканців.

Наталія Гаєцька

голова ГО «Маріуполь нуль відходів», координаторка напрямку «Клімат і довкілля» у Фонді Боярської громади. Понад 6 років займається екопросвітництвом та компостуванням — консультує, навчає і навіть допомагає майструвати компостери власноруч.

Микола Ставничий

географ-міський планувальник, менеджер Експертно-консультаційного центру КНУ. Сертифікований фахівець i-Tree, реалізував проєкти з оцінки міських зелених насаджень у Ніжині, Здолбунові, Іллінцях та Києві. Перетворює зібрані дані на реальний інструмент впливу на міську політику.

Альона Колотницька

засновниця МБФ «Місто Парк» (Біла Церква), активно підтримує та просуває урбаністичні ідеї і цінності. Об’єднує навколо себе людей, небайдужих до розвитку міст, формуючи спільноту, що прагне змінювати міський простір на більш якісний, комфортний і орієнтований на потреби мешканців.

Заходи

Стан екології світу та міста. Біла Церква 2050

Під час першого заходу, який провели Семен Верхоглядов та Антон Волович, учасники занурилися у практичний вимір сталого розвитку, обговорюючи актуальні екологічні виклики Білої Церкви — від стану річки Рось і якості повітря до деградації ґрунтів та вичерпання ресурсу сміттєвих полігонів. Разом вони шукали рішення як на рівні міста, так і в повсякденному житті, формуючи розуміння того, що зміни можливі завдяки конкретним діям.

У форматі командної роботи молодь змоделювала бачення Білої Церкви 2050 року — міста зі сталими системами дренажу, розвиненим екологічним електротранспортом і розширеною «Смарагдовою мережею». Жваві обговорення, обмін ідеями та спільна робота дозволили не лише сформувати спільне бачення майбутнього, а й закріпити знання у практичному форматі, зокрема через участь в інтелектуальній грі.

Не сміття, а ресурс: як почати компостування

На воркшопі «Зеленої школи» 11 квітня ми говорили про те, на що у побуті не звертається увага — про органічне сміття. Разом із Наталією Гаєцькою, очільницею ГО Mariupol Zero Waste, ми з’ясовували, чому в сучасних містах «мокра» фракція відходів стала справжньою екологічною загрозою і як кожен із нас може змінити цю ситуацію, не виходячи з власної кухні.

Сьогодні культура поводження з органікою в Україні перебуває на низькому рівні: листя та трава часто вивозяться як звичайне сміття або спалюються, а харчові відходи гниють на полігонах у пластикових пакетах. За статистикою, яку навела Наталія, органіка складає понад 50% загальної маси відходів в Україні. Це означає, що щороку близько 6 мільйонів тонн ресурсів, які могли б стати добривом, просто гниють на звалищах.

Наталія поділилася надихаючим особистим досвідом: вона вже понад 5 років компостує органіку в умовах звичайної квартири. Ми детально розібрали роботу анаеробного методу з використанням спеціальних ЕМ-відер. Процес виявився зовсім не складним — достатньо раз на добу закладати відходи, пересипати їх ензимами бокаші та щільно закривати кришку. Такий підхід дозволяє не лише позбутися неприємного запаху на кухні, а й отримувати «компостний чай», який є чудовим концентратом для поливу домашніх рослин.

Ми також обговорили, як правильно сортувати органіку: що можна сміливо відправляти в компост (рослинні рештки, яєчну шкарлупу, папір), а чого варто уникати (м'ясо, жири та молочні продукти). Для тих, хто має присадибні ділянки, Наталія презентувала різні моделі вуличних компостерів — від класичних дерев'яних секцій до креативних рішень, як-от «компостер-диван», який став окрасою громадського простору в Боярці.

І найважливіше — перейшли до практики: дали старт вуличному компостуванню при дитячому садочку, показавши, як ці підходи можуть масштабуватись і працювати не лише вдома, а й при закладах освіти.

Це рішення має одразу кілька важливих ефектів. По-перше, зменшується обсяг відходів, які вивозяться на полігони, адже значна частина органіки залишається і переробляється на місці. Відповідно садочок зможе заощаджувати на платі за вивезення побутових відходів. По-друге, утворюється якісний компост, який можна використовувати для озеленення території — клумб, газонів та локального городу.

Не менш важливий і освітній ефект: діти змалку бачать, як працює відповідальне поводження з відходами, формують екологічні звички та розуміння циклів у природі. Для громади це також приклад того, що сталі рішення можуть бути простими, доступними і впроваджуватись на локальному рівні без розбудови складної інфраструктури. Фактично, це маленький, але дуже показовий крок.

Ця зустріч вкотре підтвердила: компостування — це про відповідальність перед довкіллям. Коли ми переробляємо органіку локально, ми не лише зменшуємо навантаження на економіку і ресурси природи, а й повертаємо землі її родючість.

Скільки коштує дерево? Оцінювання екосистемних послуг

18 квітня до учасників Зеленої школи завітав менеджер Експертно-консультаційного центру з розвитку громад і територій Микола Ставничий. Центр є підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка і займається, зокрема, неформальною освітою, дослідженнями та підтримкою розвитку територіальних громад по всій Україні.

Після змістовної вступної лекції, присвяченої самій концепції екосистемних послуг — тобто реальних вигод, які природа забезпечує суспільству (зокрема чисте повітря, якість води, кліматичну стабільність і вплив на здоров’я), учасники перейшли до практичної частини. Основним інструментом дослідження стала платформа MyTree.

MyTree — це вебінструмент із системи i-Tree, призначений для швидкої оцінки екосистемних послуг окремих дерев. Належить до базових інструментів i-Tree і рекомендований як один із найпростіших способів почати роботу з оцінюванням дерев, оскільки працює у браузері, потребує лише базових параметрів дерева та оперативно формує зрозумілий підсумок його екологічних і економічних вигід.

Ми використали саме MyTree, оскільки цей інструмент оптимально підходить для роботи з окремими деревами на локальній території, зокрема в межах шкільного подвір’я. Для розрахунків він використовує базову інформацію, що легко збирається в польових умовах — породу дерева, діаметр стовбура та місце розташування і на її основі дозволяє швидко оцінити, яку користь дерево приносить довкіллю та суспільства.

Практична цінність MyTree полягає в тому, що інструмент допомагає перевести природну роль дерева у конкретні вимірювані показники: обсяги поглинання вуглецю, очищення повітря, вплив на зменшення стоку дощових вод та інші корисні ефекти. Крім того, інструмент подає ці результати у доступній формі, зокрема з орієнтовною економічною оцінкою, що дає змогу обґрунтовано показати, що дерева є не лише елементом благоустрою, а й важливою частиною зеленої інфраструктури території.

💡Що таке екосистемні послуги?

Це ті конкретні вигоди, які природа надає суспільству і які впливають на здоров'я, якість життя та економічний розвиток людей. Дерева продукують кисень, поглинають вуглець, очищують ґрунт, воду і повітря, запобігають ерозії, пом'якшують наслідки зміни клімату, затримують вітер, зменшують шумове забруднення, формують прихисток для тварин і покращують наше фізичне та ментальне здоров'я. Усе це і є екосистемні послуги. i-Tree дозволяє виміряти їх у грошах. Отже, нижче подаємо результати наших вимірювань 21 дерева на території Білоцерківської початкової школи-гімназії №22.

$262,00 | 🍃 Поглинання CO₂

Дерева поглинають CO₂ з повітря через листя і перетворюють його на деревину — буквально «замуровуючи» вуглець всередині себе на десятки років. Щороку 21 дерево 22-ї школи поглинають близько 550 кг чистого CO₂ — це як прибрати вихлопи від кількох тисяч кілометрів їзди автомобілем. А загалом за 20 років у стовбурах і гілках буде накопичено понад 60 тонн вуглецю, який без дерев був би в атмосфері.

$34,51 |💧Природне регулювання дощових вод

Коли іде дощ, крони дерев працюють як живі парасольки та губки. Листя і гілки перехоплюють воду, частина випаровується прямо з поверхні листків, частина повільно просочується в ґрунт. Це знижує ризик підтоплення подвір'я та зменшує навантаження на зливову каналізацію. Наші 21 дерево щороку затримують обсяг води, достатній щоб наповнити 1 460 ванн — і вся ця вода не тече бруднимм потоком вулицею.

$38,75 | 💨 Очищення повітря

Листя дерев — це тисячі крихітних фільтрів. Вони поглинають шкідливі гази (приземний озон, діоксид азоту, діоксид сірки, чадний газ) і затримують на своїй поверхні дрібні частинки пилу — найнебезпечніші для легень. Особливо важливо це в шкільному дворі, де діти проводять перерви і займаються фізкультурою просто неба. Щороку лише виміряні біля школи дерева забирають із повітря понад 25 кг забруднювачів.

$297,81 |⚡Енергетична ефективність

Дерева — це природні кондиціонери. Влітку їхні крони затінюють будівлю та асфальт, не даючи їм розжарюватися, тому в класах стає прохолодніше без кондиціонера. Взимку ті самі дерева пом'якшують вітер, зменшуючи тепловтрати крізь вікна та стіни. Разом це дає реальну економію: 2 451 кВт/год щороку — приблизно стільки споживає звичайний комп'ютерний клас за 8 місяців безперервної роботи освітлення.

$13 918 | Очікувана сукупна користь від 21 дерева за два десятиліття

Чим старше і більше дерево — тим більше користі воно приносить. Молоде деревце поглинає небагато, але з роками крона розростається, коренева система зміцнюється, і дерево стає справжнім помічником людини. Школа активно продовжує висадку дерев, зокрема яблунь на території. Саме тому дерева, посаджені сьогодні — це подарунок майбутнім поколінням учнів цієї школи. I-Tree підрахував: якщо доглядати за виміряним 21 деревом, то за 20 років вони нададуть послуг сумарно на $13 918.

За 20 років

~152 000 км

пробігу авто — еквівалент обсягу CO₂, який компенсують дерева. Це майже 4 рази навколо Землі

~5 400 000 л

дощової води поглинуть виміряні дерева — це 2 олімпійських басейни

~585 кг

шкідливих речовин приберуть дерева з повітря

Видовий склад насаджень

На шкільному подвір'ї ростуть дерева різних видів і це дуже добре. Різноманіття видів означає стійкість: якщо одне захворювання вразить один вид, решта залишаться здоровими. Серед них є традиційні для України береза, клен, липа, тополя і горіх, а також декоративні екзоти. Береза пухнаста — найчисельніший вид і один з найкращих поглиначів вуглецю в нашому кліматі. Липа — цінна ще й тим, що є джерелом нектару для бджіл. Горіх — натуральний антисептик, його фітонциди пригнічують бактерії в повітрі навколо.

Приємним доповненням до заходу стала розповідь Альони Колотницької про те, як у Білій Церкві здійснюється управління зеленими насадженнями та які цифрові інструменти вже впроваджуються в цій сфері. Особливу увагу було приділено сучасним підходам до обліку та моніторингу.

Під час практичної частини учасники мали змогу спробувати себе в ролі інвентаризаторів: наносили на дерева інвентаризаційні номери та вносили відповідну інформацію до електронної системи обліку, отримуючи практичний досвід роботи з міськими зеленими ресурсами.

Кожне дерево на шкільному подвір'ї — це живий фільтр повітря, природний кондиціонер, захист від зливових потоків і поглинач парникових газів. Воно не потребує зарплати і не виставляє рахунків. Разом 21 дерево школи щороку надають послуги на ~700 доларів — і з кожним роком ця цифра зростає.

Зрубати дерево — легко, але замінити десятиліття його роботи неможливо ні технікою, ні грошима миттєво. Зате посадити нове можна вже зараз, і через 20 років воно теж стане частиною цього живого скарбу. Бережімо те, що маємо і додаємо нове.

Page updated

Google Sites

Report abuse