Український кліматичний тиждень. Підсумки.
14-10-2026
Автор: Кроківня
14-10-2026
Автор: Кроківня
Вже другий рік поспіль Кроківня долучається до Українського кліматичного тижня. Цього разу ми вирішили поговорити про те, як наші щоденні пересування пов’язані зі зміною клімату, доступністю міського середовища та якістю життя.
8 жовтня ми зібралися у просторі Зеленого Валу на відкриту розмову «Мобільність для всіх: безпека, доступність та вплив на довкілля». Разом із запрошеними фахівцями та учасниками обговорили виклики, з якими стикаються українські міста, і те, як розвиток сталої мобільності може допомогти їх долати.
Для нас важливо говорити про транспорт не просто з погляду інфраструктури чи організації дорожнього руху. Мобільність — це насамперед можливість людини дістатися на роботу, навчання, до лікаря чи просто провести вільний час у місті. І ці можливості далеко не для всіх однакові.
Розпочали зустріч із досвіду Європейського тижня мобільності, який Кроківня у вересні провела в Білій Церкві. Ми поділилися попередніми результатами проєкту, розповіли про дослідження велосипедного руху, роботу з мешканцями та спроби залучити їх до переосмислення міських просторів.
Одним із результатів стали підрахунки велосипедного руху на десяти локаціях міста. Упродовж однієї години в будній день дослідники зафіксували 850 велосипедистів, а у вихідний — 688. Ці дані допомагають краще зрозуміти інтенсивність велосипедного руху та можуть використовуватися для планування майбутньої інфраструктури. Деталі опрублікуємо згодом.
Світлана Гнатюк - заступниця керівника Експертно-консультаційного центру з розвитку громад і територій Географічного факультету КНУ та експертка ГО "Безбар'єрність", розповіла про те, чому доступність міського середовища не обмежується встановленням пандусів. Важливо враховувати різні потреби людей, а також відрізняти поняття доступності, інклюзії та безбар'єрності.
На конкретних прикладах розглянули поширені помилки облаштування громадських просторів та рішення, які дозволяють їх уникнути: від правильного покриття й зрозумілої навігації до доступного транспорту та місць для відпочинку. Важливо, що частину бар'єрів можна усунути навіть без масштабної реконструкції — завдяки відносно простим змінам під час поточних ремонтів.
Станіслав Клименко з Bike City consulting запропонував подивитися на роль велосипедів та легкого персонального електротранспорту в умовах повномасштабної війни. Для багатьох українців велосипед став не лише способом відпочинку чи щоденних поїздок, а й важливим засобом пересування в умовах транспортних обмежень, руйнувань інфраструктури та перебоїв у роботі громадського транспорту.
Водночас розвиток велосипедної інфраструктури залишається викликом для українських громад. За представленими у виступі даними, лише 449 із 1469 громад (30,6%) мають документи, що визначають розвиток велоінфраструктури, а протяжність велосипедної мережі облікована лише в 44 громадах.
Окремо поговорили про навчання дітей Правил дорожнього руху. Зокрема, звернули увагу на недостатню кількість практичних занять, хоча саме вони допомагають формувати навички безпечної поведінки на дорозі.
Лев Іванець із ПроМобільність познайомив учасників із поняттям транспортної бідності. Це ситуація, коли люди не можуть задовольнити свої повсякденні потреби в пересуванні через високу вартість транспорту, відсутність сполучення або його недостатню доступність.
На прикладі Макарівської громади Київської області розглянули, як проблеми транспортного обслуговування впливають на життя мешканців. Зокрема, станом на початок 2022 року в громаді функціонували 13 приміських маршрутів, більшість із яких були орієнтовані на сполучення з Києвом. Водночас низка сіл взагалі не мала автобусного сполучення, а на окремих напрямках передбачалося не більше п'яти рейсів на добу.
Поговорили й про можливі рішення: розвиток спроможності громад організовувати перевезення, планування маршрутних мереж відповідно до потреб населення та перехід до моделей фінансування, за яких суспільно необхідні перевезення можуть забезпечуватися навіть там, де вони комерційно невигідні.
Усі ці теми на перший погляд різні, але їх об'єднує одне питання: чи справді наші міста та транспортні системи дають кожному можливість вільно пересуватися?
Це питання ми хотіли зробити наскрізним для всієї зустрічі.
Коли говоримо про екологічні проблеми міст, частіше згадуємо забруднення повітря, відходи або нестачу зелених насаджень. Водночас транспорт є одним із джерел викидів парникових газів і забруднювальних речовин.
І тут важливо не просто замінити один вид транспорту іншим. Йдеться про створення умов, за яких людина може обирати спосіб пересування відповідно до своїх потреб, а не через відсутність альтернатив.
Наприклад, щоб велосипед став альтернативним комфортним транспортом для щоденних поїздок, потрібна безпечна інфраструктура. Щоб люди частіше користувалися громадським транспортом, він має бути доступним, передбачуваним і зручним. А щоб більше людей могли пересуватися пішки, міські простори повинні бути безбар'єрними.
Тому розвиток сталої мобільності може одночасно допомагати розв'язувати транспортні, соціальні та екологічні проблеми.
Наприкінці зустрічі вирішили перейти від обговорення до практики та з'ясувати, який екологічний слід залишили наші поїздки до простору події.
Для цього команда Кроківні розробила спеціальний калькулятор, який дозволяє оцінити дуже приблизні викиди парникових газів і забруднювальних речовин залежно від виду транспорту та подоланої відстані.
Загалом ми проаналізували 26 записів про поїздки різними видами транспорту загальною протяжністю 247 км. За нашими розрахунками, вони спричинили викиди близько 8,6 кг CO₂-еквіваленту, а також 20,3 г оксидів азоту (NOₓ) та 2,26 г дрібнодисперсних частинок PM₂.₅.
Найпопулярнішим видом транспорту виявилося метро — на нього припало 12 із 26 зафіксованих поїздок. Ще 6 поїздок здійснили автобусом, по 2 — велосипедом і трамваєм. Також учасники користувалися тролейбусом, електросамокатом, таксі та автомобілем.
Цікаво, що метро забезпечило понад половину всієї зафіксованої відстані (135,9 км), але лише 24,5% розрахункових викидів CO₂e. Натомість автобусні поїздки, на які припало 41,8 км, сформували майже половину загального вуглецевого сліду — 49,3%.
Окремо ми порівняли отримані результати з екосистемними послугами Павлівського садка в Києві. За оцінками Експертно-консультаційного центру з розвитку громад і територій, його зелені насадження здатні поглинати близько 1162 кг CO₂ на рік. Таким чином, розрахунковий вуглецевий слід усіх зафіксованих поїздок становить приблизно 0,74% від річного обсягу поглинання CO₂ Павлівським садком. Це умовне порівняння, яке допомагає краще уявити масштаби транспортних викидів.
Звісно, це невелике дослідження не є репрезентативним для Києва, проте добре демонструє, наскільки різним може бути екологічний вплив навіть звичних щоденних поїздок. І чому розвиток доступного громадського транспорту, велосипедної та пішохідної інфраструктури важливий не лише для зручності пересувань, а й для зменшення впливу міст на довкілля.
Український кліматичний тиждень став ще однією можливістю поговорити про тему, якій, на нашу думку, досі приділяють недостатньо уваги в українському кліматичному дискурсі.
Ми переконані, що розмови про кліматичну політику міст мають включати питання транспорту, а рішення щодо розвитку мобільності — враховувати їхній екологічний вплив.
Водночас українські реалії вимагають дивитися на ці питання ширше. Безбар'єрність, транспортна бідність, безпека та доступність пересувань сьогодні не менш важливі, ніж скорочення викидів. І саме комплексний підхід дозволяє працювати над усіма цими викликами одночасно.
Дякуємо всім, хто долучився до нашої зустрічі, поділився досвідом, поставив запитання та підтримав дискусію. І, звісно Зеленому Валу який уже став для Кроківні місцем багатьох важливих зустрічей.
Продовжуємо досліджувати міську мобільність, говорити про її виклики та працювати над тим, щоб наші міста ставали доступнішими, безпечнішими й екологічнішими.